Перевіряли судака, а зловили жереха

Подивилися на календар - минулого року на початку травня на острові непогано брав на воблери судак – ось і вирішили це перевірити. Щоправда, торік у цей час було тепліше, ніж зараз, але "спроба не катування".
Погода, зізнатися, радувала не дуже. Хоч на вулиці і було близько 15 градусів тепла, але сильний південно-західний вітер дув так набридливо, що за півгодини лову довелося одягати куртку та шапку.

Перебралися на західний берег острова. Судак мовчав. На обловлені за кілька років у цих місцях yo-zuri l-minnow, крім черепашки, нічого витягти не змогли. Фідер із гнойовим хробаком теж мовчав. І лише одноокий рак, що сидів у воді під самим берегом, становив нам компанію на рибалці.

Потім вітер якось несподівано стих хвилин на 20 (як виявилося пізніше, це був момент зміни вітру з південно-західного на північно-західний) і ми побачили осторонь окуня, що ганявся за мальками. Не довго думаючи, я повісив стік 65мм і почалося! Під час першої проводки взяв невеликий окушок.

Після упіймання чотирьох смугастих клювання вщух. Піднявся вітер, клювання на стік були, але чи то дрібний окунь не міг забагритися за трійники, чи то окуню було важко прицілитися по приманці на великих хвилях...

Роблячи чергову проводку, я дивився кудись убік, як раптом відчув потужний удар "у спінінг" разом із великим сплеском води. Спінінг скрутився в пристойну дугу і я став з кимось боротися... Момент клювання не бачив, тому тільки коли побачив верхній плавець свого трофея зрозумів, що це був жерех. За кілька хвилин хижак був уже на березі.

На цьому жереху риболовля і закінчилася: вітер змінився на північно-східний, пішов дощ, і ми вирішили повертатися додому. Навіть рак у таку негоду сховався кудись у траву))

Ну а вдома кілограмового красеня кохана запікала у фользі з морквою та цибулею – вийшло дуже смачно.

А наступними вихідними поїдемо знову шукати судака, а що привеземо – хто його знає?! ))